розкидатися

I розк`идатися

див. розкидатися I.

II розкид`атися

-а́юся, -а́єшся, недок., розки́датися, -аюся, -аєшся, док.

1) Розлітатися, розсипатися навкруги.

2) тільки недок., розм. Необачно, марно витрачати що-небудь своє. || Не дорожити ким-, чим-небудь, не прагнути зберегти, залишити його у себе, при собі.

••

Розкида́тися слова́ми — бути необачним у висловлюваннях.

3) тільки недок., розм. Братися за кілька чи багато справ одночасно, не зосереджуючись серйозно на жодній з них.

4) тільки недок. Пас. до розкидати I 1), 2), 4).

III розк`идатися

див. розкидатися II.

IV розкид`атися

-а́юся, -а́єшся, недок., розки́нутися, -нуся, -нешся і діал. розки́датися, -аюся, -аєшся, док.

1) Розставлятися, простягатися, простиратися вільно, невимушено (про руки, ноги, крила). || Розпускатися в різні боки далеко від стовбура (про гілля, коріння, листя). || Розпускати в різні боки далеко від стовбура своє гілля, коріння, листя. || Відгортатися, розходитися в різні боки (про краї, поли одягу).

2) тільки док. Прибрати вільну, невимушену позу (в ліжку, кріслі і т. ін.). || Вільно розкинути руки й ноги у сні. || Упасти, розпростершись на чому-небудь (про мертвого або тяжкопораненого).

3) Розташовуватися, розміщуватися, рости де-небудь. || чим. Розташовуватися, розміщуватися, рости де-небудь, чітко вирізняючись своїми складовими частинами. || тільки док., по (на, в, у) чому. Розосередитися поодинці, купками, групами (безладно або у певному порядку). || розм. Розсипатися, розбрідатися на певній площі.

4) Простягатися, простелятися на далеку відстань, на великій площі. || Лунати на далеку відстань. || Відкриватися погляду; простелятися перед очима.

5) рідко. Ділитися на групи, частини.

6) тільки недок. Пас. до розкидати II 1-3).